Облік непрямих податків підприємства

ТОВ „МАКСМАРА” (МАXMARA) не придбало послуг без ПДВ. Ми проставляємо в рядок 11.2 прочерк

При заповненні рядка 16 обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації.

У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в итогі самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку Облік непрямих податків підприємства 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пт 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 16.3 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Розділ III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" податкової декларації з податку на додану вартість

Якщо в итогі розрахунку отримано значення різниці рядків 18 і 19 більше 0, то платник повинен заповнити Облік непрямих податків підприємства рядок 20 декларації. (412-311) Позитивнее значення 101 відображаємо в рядках 18.1, 20 та 27 декларації.

Якщо в итогі розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього Облік непрямих податків підприємства звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Платник податку, який має суми заниження заявленого ним экономного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом відповідно до підпункту 7.7.7 пт 7 статті 7 Закону, та/або суму экономного відшкодування минулих звітних періодів, яка зараховується у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, заповнює Облік непрямих податків підприємства Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Якщо за плодами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується Облік непрямих податків підприємства у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка Облік непрямих податків підприємства 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такового від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то Облік непрямих податків підприємства платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми экономного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання экономного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми экономного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про Облік непрямих податків підприємства повернення суми экономного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Оскільки податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових Облік непрямих податків підприємства періодах, в колонці 3 розділу II додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зазначається період виписки податкових накладних.

Наприклад, якщо податковий кредит сформований по одному контрагенту на підставі податкових накладних, одержаних в березні 2008 року, але виписаних в березні 2008 року, свирепому 2008, грудні 2007 року, в колонці Облік непрямих податків підприємства 3 робиться запис: березень 2008

лютий 2008

грудень 2007.

В додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість в редакції наказу N 159 в розділі I "Податкові зобов'язання" та в розділі II "Податковий кредит" в колонці 2 зазначається індивідуальний податковий номер контрагента платника податку - покупця або постачальника відповідно, їх назви при цьому не зазначаються Облік непрямих податків підприємства.

У разі, якщо в декларації з податку на додану вартість відсутні дані - проставлені лише прочерки, що свідчить про відсутність у звітному (податковому) періоді у платника податку господарської діяльності, а отже - про відсутність у нього господарських стосунків з контрагентами (покупцями/постачальниками), додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість не Облік непрямих податків підприємства заповнюється і не подається.

Оскільки заповнення додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість передбачає відображення в розділах I та II загального обсягу поставки та загальної суму податку за звітний (податковий) період окремими рядками в розрізі усіх без виключень контрагентів, платникам податку надано право при заповненні Облік непрямих податків підприємства цього додатка добавляти рядки в залежності від кількості контрагентів.

Додаток 2 передбачає відображення (колонки 2 і 3) по періодах виникнення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду).

Наприклад, значення рядка 24 декларації за березень Облік непрямих податків підприємства 2008 року повинно бути проінвентаризовано, починаючи з дати виникнення від'ємного значення податку, яке не було відшкодовано із бюджету в попередніх звітних періодах та відображено у вищевказаних колонках.

В разі здійснення оплати вказаного залишку, така сума відображається в колонці 4 Довідки. Значення колонки 4 переноситься до рядка 2 додатка 3 до податкової декларації з податку Облік непрямих податків підприємства на додану вартість "Розрахунок суми экономного відшкодування".

До колонки 5 включається сума залишку від'ємного значення податку, яка не може бути відшкодована в поточному звітному періоді і переноситься до рядка 26 декларації поточного звітного періоду.

Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2008 року N 159, зареєстрований в Міністерстві юстиції Облік непрямих податків підприємства України 19 березня 2008 р. за N 224/14915, набув чинності з 30 березня 2008 року, таким чином декларація за березень 2008 року вже подається відповідно до вимог та за формою, передбаченими цим наказом.

Враховуючи зазначене, до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року необхідно подавати додаток 5 згідно з наказом N 159.

Коригування податкових зобов'язань (рядок Облік непрямих податків підприємства 8 податкової декларації з податку на додану вартість) та податкового кредиту (рядок 16) відображаються в додатку 1 та не відображаються в додатку 5.

В розділах I та II додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відображаються окремими рядками по кожному контрагенту загальний обсяг поставки та загальна сума податку за звітний (податковий Облік непрямих податків підприємства) період.

В разі здійснення протягом звітного періоду поставки продуктів (послуг) неплатникам податку та/або не ідентифікованим особам, такі операції відображаються в рядку "Інші". В колонці 3 відображається загальний обсяг поставки таким особам, в колонці 4 - загальну суму податку.

В Розділі II "Податковий кредит" в рядках 4 та 5 відображаються обсяги придбання продуктів (послуг Облік непрямих податків підприємства) та сума податку в розрізі постачальників (із зазначенням в колонці 2 тільки індивідуального податкового номера постачальника).

В колонці 3 додатка 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" зазначається період виписки податкових накладних, так як податковий кредит звітного періоду може складатися не тільки із сум податку, віднесених до податкового Облік непрямих податків підприємства кредиту на підставі податкових накладних, виписаних та одержаних у звітному періоді, а і податкових накладних, одержаних із запізненням та виписаних у попередніх податкових періодах.

З метою мінімальних відхилень сум податку на додану вартість, вказаних у "Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та у відповідних рядках Облік непрямих податків підприємства податкової декларації з податку на додану вартість є доцільним заповнення даних в розрізі контрагентів у гривнях з копійками, а при заповненні рядка "Усього за місяць (квартал)" проводити округлення за загальновстановленими правилами.


4. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК НЕПРЯМИХ ПОДАТКВ


– акцизного збору (додаток 16,17)

Акцизний збір є одним з непрямих податків Облік непрямих податків підприємства, оскільки він включається в ціни продуктів і сплачується в кінцевому підсумку покупцем, а не виробником продуктів. Його відносять до категорії специфічних акцизів, тобто стягнення податку провадиться за диференційованими по окремих групах продуктів ставками.

Акцизний збір був введений в Україні у 1992 році. Його ціль — збільшити доходи бюджету за рахунок оподаткування високорентабельних продуктів не Облік непрямих податків підприємства першої необхідності, які споживаються здебільшого населенням з рівнем доходів вище середнього.

На відміну від податку на додану вартість акцизним збором оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги. Об'єктом оподаткування акцизним збором є повна вартість продуктів, тоді як ПДВ нараховується тільки на її частину — додану вартість. Кожна Облік непрямих податків підприємства група підакцизних продуктів має визначену ставку, тоді як ПДВ стягується за універсальною ставкою. Акцизний збір менше впливає на загальний рівень цін в країні, оскільки перелік підакцизних продуктів є досить незначним. З цієї ж причини і його фіскальне значення набагато нижче, ніж у ПДВ. Однак він має Облік непрямих податків підприємства величавый вплив на структуру споживання. Адже нерівномірне і досить значне підвищення цін при стягненні акцизного збору зменшує обсяг споживання в кількісному виразі. Цю властивість держава використовує, зокрема, для обмеження споживання алкогольних і тютюнових виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, тоді як ПДВ — на всіх етапах руху продуктів. З точки зору соціальної Облік непрямих податків підприємства справедливості акцизний збій має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари споживаються, як правило, заможними верствами населення, що пом 'якшує регресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

Платниками акцизного збору є всі суб'єкти підприємницьке діяльності, які виробляють, імпортують або продають підакцизні товари, придбані до Облік непрямих податків підприємства 1 січня 1992 року, а також громадяни У країни, іноземні громадяни та особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію України.

Перелік підакцизних продуктів, як правило, включає внутри себя предмети не першої необхідності та високорентабельні товари, споживання яких держава намагається обмежити. Так, в Україні оподатковуються:

1.алкогольні і тютюнові вироби Облік непрямих податків підприємства;

2. транспортні засоби;

3. нафтопродукти;

4. кава;

5. шоколад;

6. ювелірні;

7. шкіряні та хутрові вироби;

8. тощо.

Існують два види ставок по акцизному збору: у фіксованому виразі на одиницю продуктів в кількісному виразі (наприклад, в євро за 1000 кг по бензину); у відсотках до оборотів з реалізації продуктів. Відповідно існують і два різного порядку визначення Облік непрямих податків підприємства суми акцизного збору. При цьому слід звернути увагу, що по вітчизняних підакцизних товарах порядок визначення акцизного збору дещо відрізняється від порядку визначення акцизного збору по імпортних товарах.

Для обчислення акцизного збору по вітчизняних товарах, ставки яких визначено у відсотках, необхідно визначити оподатковуваний оборот, оскільки ставки акцизного збору застосовуються до оподатковуваного обороту Облік непрямих податків підприємства, який вже включає суму акцизного збору.

По імпортних товарах, придбаних за іноземну валюту, і ставки по яких визначено у відсотках, оподатковуваний оборот визначається виходячи з митної вартості цих продуктів з урахуванням фактично сплачених сум мита.

Акцизний збір з продуктів, ставки по яких визначені в євро, обчислюється виходячи з Облік непрямих податків підприємства натуральних показників відповідного товару в кількісному виразі. При цьому по вітчизняних товарах для визначення акцизного збору сума в євро перераховується у валюту України за курсом Національного банку України на перший денек місяця, в якому здійснюється відвантаження продуктів.

Акцизи являють собою непрямі податки на окремі товари, які включаються Облік непрямих податків підприємства до ціни товару й оплачуються покупцями. Ці податки встановлюються, як правило, на дефіцитну та високорентабельну продукцію і товари, що є монополією держави, Отже, держава виділяє товари, що можуть бути віднесені до предметів розкоші або становлять сферу споживання забезпечених верств населення, і акумулює кошти, які сплачуються цією групою населення при Облік непрямих податків підприємства купівлі подібних продуктів. Саме за рахунок цих коштів формуються фонди, які використовуються на фінансування соціальних програм, видатків для підтримки малозабезпечених верств населення.

Механізм акцизних зборів дуже похожий з податком на додану вартість. При цьому вони і введені в Україні фактично разом. Ці податки збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді Облік непрямих податків підприємства певної прибавки на стадії реалізації. Акцизний збір і податок на додану вартість визначаються розміром споживання і не залежать від доходу або майна платника. Врешті, вони спрямовані на споживача продуктів (послуг), а особа, яка реалізує товари (роботи, послуги), є фактично «агентом» держави зі збирання і перерахування податків до бюджету Облік непрямих податків підприємства. Ці податки належать до непрямих, що зумовлено їх впливом на зростання цін на товари, і тим, що вони сплачуються споживачами не прямо, а у вигляді прибавки до ціни товару. Отже, діє прихована форма перерозподілу частини доходів кінцевих споживачів.

Механізм акцизного збору закріплено Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р Облік непрямих податків підприємства. «Про акцизний збір». Першою статтею цього нормативного акта закріплено поняття акцизного збору як непрямого податку на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, що включається до ціни цих продуктів (продукції). Відповідно до Закону України від 22 березня 2001 р. «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» істотно змінено Облік непрямих податків підприємства формулювання поняття «акцизний збір». У ньому об'єднано три ключові ознаки. По-перше, акцизний збір є непрямим податком. На даний час це єдиний податок, який визначено чинним податковим законодавством непрямим. По-друге, це податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні. По-третє, суми акцизного збору Облік непрямих податків підприємства підлягають включенню до ціни підакцизних продуктів (продукції).

Умовою сплати акцизного збору та підакцизного вантажу при перевезенні є надання митниці копії платіжного доручення, яке завізовано митним органом за місцем державної реєстрації підприємства, на загальну вартість обов'язкових платежів, що повинні бути сплачені до державного бюджету. Вони перераховуються на депозитні Облік непрямих податків підприємства рахунки митних органів за місцем державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Ця сума виновата відповідати сумі визначених податкових платежів, яку необхідно сплатити за партію товару, ввезену за однією акцизною вантажною митною декларацією. Ця декларація являє собою документ, який заповнюється на уніфікованому бланку і містить відомості про вантаж, що буде ввезено на Облік непрямих податків підприємства територію України з метою імпорту. Він використовується митними органами для посилення контролю за митним оформленням підакцизного товару.

Акцизні декларації подаються до митниці за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності разом з такими документами:

1)зовнішньоекономічним договором;

2)двома копіями платіжного доручення, завіреними суб'єктом підприємницької діяльності на суму Облік непрямих податків підприємства встановлених платежів;

3)примірником заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про суму фактично сплаченого акцизного збору підчас купівлі марок акцизного збору.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» при ввезенні в Україну податковими агентами підакцизних продуктів вони не сплачують акцизний збір при Облік непрямих податків підприємства розмитуванні цих продуктів, а при продажу на території України зобов'язані включити до їх вартості відповідну суму акцизного збору, одержати її від покупців і перерахувати до бюджету. Слід зазначити, що відповідно до останньої частини ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», податкові агенти удобно не матимуть можливості здійснювати діяльність з тими Облік непрямих податків підприємства підакцизними продуктами, що підлягають ліцензуванню або маркіруванню акцизними марками.

Об'єкт оподаткування залежить від нраву й основ класифікації підакцизних продуктів, тобто окреслюється головними підходами до визначення предмета оподаткування. Предмет оподаткування дуже близький до об'єкта, однак необхідно зазначити, що об'єкт є підсумковим поняттям, а предмет оподаткування визначається конкретними Облік непрямих податків підприємства особливостями. Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 р. виділяє три основних підходи до визначення об'єкта оподаткування, і в цьому законодавчому акті зроблено спробу встановити зв'язок між статтею, що закріплює категорію платників акцизного збору, та об'єктами оподаткування.

Основою для визначення Облік непрямих податків підприємства об'єкта оподаткування і нарахування акцизного збору є вантажна митна декларація, де обчислена сума акцизного збору вказується окремим рядком. Акцизний збір нараховують, виходячи з митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, який діяв на денек надання вантажної митної декларації. Фактично сплачена сума мита і митних зборів враховується лише у разі, якщо Облік непрямих податків підприємства за імпортні підакцизні товари, ввезені для виробництва підакцизних продуктів та за які до або під час проведення митних процедур не був сплачений акцизний збір. Обов'язковою умовою при цьому є використання продуктів не для виробництва підакцизних продуктів.

У статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26 грудня Облік непрямих податків підприємства 1992 р. визначено два типи ставок акцизного збору: у відсотках до обороту з продажу та в твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Додаток є необхідним елементом нормативних актів, який регулює механізм акцизного збору і містить перелік продуктів (продукції), що закріплені як підакцизні. Цей перелік тісно пов'язаний Облік непрямих податків підприємства з кількома статтями, що закріплюють рівень ставок цього збору. Як відомо, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» визначає ставки акцизного збору, а за окремими продуктами їх конкретизовано в додатку. Як уже зазначалося, особливістю закріплення акцизного збору є відсутність базової ставки і використання системи конкретних ставок для окремих продуктів Облік непрямих податків підприємства. Цей перелік підакцизних продуктів і ставок дуже різноманітний. Рівень ставок становить від 10 до 300 відсотків. Такий розрив відбувся у зв'язку з появою в якості об'єкта оподаткування митної вартості імпортованих продуктів. Використання ставок такового рівня объяснюється тим, що відбувається розрахунок щодо імпортованих продуктів у відсотках до митної вартості з урахуванням мита Облік непрямих податків підприємства.

Обов'язковим елементом системи нормативних актів, що регулюють справляння акцизного збору, є кілька додатків. У сучасних умовах це перелік підакцизних продуктів та ставок, що їм відповідають. Здається, що стосовно акцизного збору такий механізм є дієвим, оскільки перелік підакцизних продуктів досить широкий, його нередко змінюють, тому дуже незручно Облік непрямих податків підприємства закріпити його в самому акті, який регулює справляння акцизного збору.

Використання додатка, що закріплює перелік підакцизних продуктів і їх ставок, можна розглядати як певне положення, що кореспондує механізму правового регулювання ставок і пільг. Застосування ставок від 10 до 300% чітко вказує на інтереси держави у виробництві або імпортуванні тих або інших продуктів, если Облік непрямих податків підприємства деяким з их за рахунок більш низьких ставок надаються за підсумками пільгові умови.

Акцизний збір може розраховуватись за ставкою у процентах до обороту з продажу:

—з продуктів, що вироблені на митній території України, —виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє Облік непрямих податків підприємства, без податку на додану вартість та акцизного збору;

—продуктів, що імпортуються на митну територію України, —виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та акцизного збору (але не менше митної вартості таких продуктів з урахуванням сум ввізного мита без Облік непрямих податків підприємства ПДВ та акцизного збору).

Ставки акцизного збору затверджує Верховна Рада України. Єдина для всіх країн Гармонізована система опису і кодування продуктів дає чітке визначення підакцизного товару (це позбавило можливості зменшувати суми акцизного збору).

Ставки акцизного збору єдині на всій території України та забезпечують надходження коштів до державного (з Облік непрямих податків підприємства продуктів, ввезених на територію України) та місцевих бюджетів (частково з продуктів, вироблених на даній території, за місцем їх виробництва) у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних продуктів (продукції) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася Облік непрямих податків підприємства раніше:

— дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата продуктів(продукції), які продаються, а у разі продажу продуктів (продукції) за готівку — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника акцизного збору Облік непрямих податків підприємства;

— дата відвантаження (передачі) продуктів (продукції).Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують та надають органам митного контролю декларацію в двох екземплярах, один із яких ці органи відсилають до податкових інспекцій за місцем перебування суб'єктів підприємницької діяльності для Облік непрямих податків підприємства справляння акцизного збору.

Власник готової продукції, на яку встановлена ставка акцизного збору в твердих сумах і яка виготовлена на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше денька відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої Облік непрямих податків підприємства з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахунок відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Терміни сплати акцизного збору:

а) підприємства—виробники алкогольних напоїв сплачують акцизний збір на 3-й робочий денек після здійснення обороту з реалізації.

Підприємства вторинного виноградового Облік непрямих податків підприємства виноробства сплачують акцизний збір при придбанні акцизних марок на суму, розраховану із ставок акцизного збору на готову продукцію, виготовлену з виноградних виноматеріалів або сусла з використанням спирту етилового;

б) підприємствами — виробниками, які реалізують тютюнові вироби, — щомісяця до 16-го числа місяця, що настає за звітним, виходячи з Облік непрямих податків підприємства фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за останній місяць;

в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що містять спирт питний або етиловий, пиво і тютюнові вироби, які виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, — не пізніше денька одержання готової продукції;

г) підприємствами (крім підприємств-виробників), що реалізують алкогольні напої (включаючи спирт Облік непрямих податків підприємства питний або етиловий, пиво, тютюнові вироби) і власників давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили понад 25 тисяч гривень, — щодекадно 15—25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звітним, виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за відповідну декаду;

ґ) підприємствами (крім підприємств-виробників), що реалізують алкогольні напої Облік непрямих податків підприємства (включаючи спирт питний або спирт етиловий, пиво, тютюнові вироби), і власниками (замовниками) таких, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік складали до 25 тисяч гривень включно, а також особами, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і мають постійне Облік непрямих податків підприємства місце проживання на території України, — щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Акцизний збір не справляється при реалізації підприємствами—виробниками підакцизних продуктів на експорт за іноземну валюту на умовах документального підтвердження здійснення експортної операції, а саме:

довідкою установи банку про надходження коштів в Облік непрямих податків підприємства іноземній валюті на розрахунковий рахунок платника;

копією вантажної митної декларації з оцінкою прикордонної митниці про перетинання продуктом митного кордону України, скріпленою особистою номерною печаткою працівника митниці.

Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору, виходячи з норм Закону від 21 грудня 2000 р. з питань оподаткування окремим Облік непрямих податків підприємства видом акцизного збору. Новостворені підприємства, крім підприємств-виробників, що реалізують алкогольні напої, включаючи спирт етиловий або питний, пиво, тютюнові вироби, а також підприємства, що раніше не були платниками акцизного збору, сплачують акцизний збір, виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за кожен місяць. Після тримісячного терміну з реалізації підакцизних продуктів (продукції) акцизний збір сплачується Облік непрямих податків підприємства щодекадно 15—25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звітним, і щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним.

Усі платники акцизного збору, незалежно від того, виник податковий обов'язок в звітному місяці або ні, зобов'язані не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним, подати Облік непрямих податків підприємства до органів державної податкової служби за місцем реєстрації розрахунок акцизного збору.

Сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету, визначається самостійно платником податку в спеціальному розрахунку, який подається в місцеві органи ДПА щомісячно. Цей розрахунок складається з двох розділів. В першому розділі „Обчислення акцизного збору" визначається сума податкових зобов Облік непрямих податків підприємства'язань, які підлягають сплаті до бюджету. В другому розділі „Результати перерахунку акцизного збору" відображаються суми сплаченого податку у вигляді щоденних платежів, придбання акцизних марок, сума надмірно сплаченого податку. На зворотній стороні розрахунку дається розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню акцизним збором (додат. К).

При нарахуванні акцизного збору, пов'язаного з Облік непрямих податків підприємства продажем підакцизної продукції складається запис Дт 70,71 Кт 641 (аналітичний рахунок „Акцизний збір").

Акцизний збір сплачений при розмитненні імпортних продуктів збільшує їхню вартість - Дт 20,22,28 Кт 641, сплата акцизного збору - Дт 641 Кт 31.

Зарахування переплати інших податків в сплату акцизного збору - Дт 641 "акцизний збір" Кт 641 „ПДВ".

Синтетичний облік акцизного збору ведеться в журнальчикі-ордері Облік непрямих податків підприємства №8 при журнально-ордерній формі, в журнальчикі №3 - при журнальній форм.

- СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ПДВ

Синтетичний облік ПДВ ведеться на аналітичному рахунку до субрахунка 641. Саме на цьому аналітичному рахунку визначається сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету як різниця між його кредитовим і дебетовим

оборотом, за виключенням суми, відображеної по дебету, щодо сплати податку за Облік непрямих податків підприємства попередні звітній період.

По кредиту рахунка 641 відображається виникнення податкових зобов'язань, а по дебету - сума податкового кредиту і сума фактично перерахованого до бюджету ПДВ.

Крім вище зазначеного аналітичного рахунка для обліку ПДВ використовуються ще два субрахунки: 643 „Податкові зобов'язання", 644 „Податковий кредит". Ці два субрахунки використовуються для корегування Облік непрямих податків підприємства податкових зобов'язань і податкового кредиту, в зв'язку з використанням, так званого, правила першої події, при виникненні податкових зобов'язань з ПДВ і правила заключної балансуючої операції, в деяких випадках - виникнення права на податковий кредит.

1) При здійсненні продажу продуктів, робіт, послуг, які оподатковуються ПДВ, синтетичний облік ПДВ має наступний Облік непрямих податків підприємства вигляд:

Дт 36,37 Кт 70,71 - на продажну вартість продуктів, робіт, послуг, виробничих припасів реалізованих покупцям і замовникам;

Дт 70,71 Кт 641 - на суму ПДВ, в частині вище зазначеної продажної вартості.

2) У випадку отримання попередньої оплати за товари, роботи, послуги, податкові зобов'язання з цієї оплати відображається записом: Дт 643 Кт 641, а отримання Облік непрямих податків підприємства самої попередньої оплати - Дт 30,31 Кт 681.

Після відвантаження продукції, робіт, послуг в наступних звітних періодах, у випадку отримання попередньої оплати, складається наступна кореспонденція:

Дт 36,37 Кт 70,71 - на продажну вартість продуктів, робіт, послуг разом з ПДВ,

Дт 70,71 Кт 643 - на суму ПДВ, в частині вище зазначеної продажної вартості.

3) При проведенні розрахунків з бюджетними організаціями Облік непрямих податків підприємства, податкові зобов'язання з ПДВ виникає після отримання підприємством грошових коштів від бюджетних організацій, за виконані для их роботи, надані послуги, реалізовану продукцію. В даному випадку можуть виникнути наступні ситуації:

а) роботи виконуються для бюджетних організацій, а грошові кошти поступили в наступних звітних періодах. В обліку буде складатися кореспонденція Облік непрямих податків підприємства:

Дт 36 Кт 70,71 - на продажну вартість продуктів, робіт, послуг разом з ПДВ,

Дт 70,71 Кт 643 - на суму ПДВ, в частині вище зазначеної продажної вартості.

Після отримання грошових коштів (Дт 30,31 Кт36), на суму ПДВ буде складатися проводка: Дт 643 Кт 641.

б) якщо дата виконання робіт, реалізації продукції, продуктів, послуг припадає на цей самий податковий звітний Облік непрямих податків підприємства період, що і надходження грошових коштів (бартер), то реалізація продукції і нарахування ПДВ буде відображатися наступними записами:

Дт 36 Кт 70,71 - на продажну вартість продуктів, робіт, послуг разом з ПДВ,

Дт 70,71 Кт 641 - на суму ПДВ, в частині вище зазначеної продажної вартості.

При продажі продуктів, робіт, послуг пов'язаним особам, об'єктом Облік непрямих податків підприємства оподаткування є, не продажна ціна, а, так звана, звичайна ціна; якщо продаж здійснюється нижче цієї ціни, то різниця між цінами є об'єктом оподаткування.

При проведенні розрахунків з митними органами з ПДВ, за допомогою податкового векселя, складається наступна кореспонденція:

Дт 20,28 Кт 63 - на митну вартість та мито Облік непрямих податків підприємства імпортованих припасів, продуктів;

Дт 643 Кт 621 - на суму податкового векселя, виданим митним органом;

Дт 621 Кт 641 - на суму податкових зобов'язань з ПДВ, які виникають на тридцятий денек, з денька видачі податкового векселя;

Дт 641 Кт 643 - на суму податкового кредиту, право на який виникає в наступному звітному періоді, після виникнення податкового зобов'язання.

При Облік непрямих податків підприємства отриманні податкового кредиту на ПДВ складається наступна кореспонденція рахунків:

а) у випадку першої події - надходження виробничих припасів, продуктів,
робіт, капітальних інвестицій виробничого призначення:

Дт 20,28,15 Кт 63,68 - на вартість придбаних виробничих припасів, продуктів, робіт, капітальних інвестицій виробничого призначення від постачальників, за мінусом ПДВ;

Дт 641 Кт 63 - на суму ПДВ, у випадку наявності Облік непрямих податків підприємства податкової затратної;

Дт 641 Кт 644 - віднесення суми ПДВ на податковий кредит при представленні податкової затратної, яка була відсутня на момент оприбуткування матеріальних цінностей, зазначених в першому проведенні.

б) у випадку першої події - попередньої оплати:

Дт 371 Кт 31 - на всю суму попередньої оплати, яка перерахована постачальнику;

Дт 641 Кт 644 - на вартість податкового Облік непрямих податків підприємства кредиту, в сумі попередньої оплати;

Дт 20,28,15 Кт 63,68 - на вартість придбаних виробничих припасів, продуктів, робіт, капітальних інвестицій виробничого призначення від постачальників, за мінусом ПДВ;

Дт 644 Кт 63,68 - на суму ПДВ, в частині вартості придбаних виробничих припасів, продуктів, робіт, капітальних інвестицій виробничого призначення від постачальників;

Дт 63,68 Кт 371 - зарахування попередньої оплати в Облік непрямих податків підприємства погашення заборгованості постачальникам і кредиторам за отримані матеріальні цінності і послуги виробничого призначення.

У випадку списання виробничих припасів на потреби невиробничої сфери, підприємство зобов'язане зменшити податковий кредит з ПДВ, в частині вартості цих припасів. Аналогічна процедура виконується при здійсненні операцій, які не є об'єктом оподаткування з ПДВ, або продажу, який Облік непрямих податків підприємства звільнений від оподаткування з ПДВ.

При перерахунку ПДВ до бюджету складається запис Дт 641 Кт 31, а при одержанні експортного відшкодування з ПДВ, або звичайного экономного відшкодування з ПДВ, складається зворотна проводка - Дт 31 Кт 641.

У випадку ліквідації основних засобів чи інших необоротних матеріальних активів за власним рішенням підприємства Облік непрямих податків підприємства, у такої організації виникають податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи із справедливої вартості названих активів, але не нижче залишкової.

У випадку отримання матеріальних цінностей і послуг невиробничого призначення, права на податковий кредит підприємство не має, навіть за наявності податкової затратної, отриманої від постачальників. Сума ПДВ, яка відображається в рахунку постачальника за Облік непрямих податків підприємства цінності та послуги, збільшує їх вартість. Дт 20,15,94 Кт 63,68 - на вартість цінностей і послуг, разом з ПДВ.


Кореспонденцію рахунків представимо у вигляді таблиці:

Розрахунки за податком на додану вартість

у разі реалізації ТМЦ, робіт, послуг

у разі наступної оплати

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ у складі вартості:

1

Відвантаженої готової продукції

701”Подыхалід Облік непрямих податків підприємства від реалізації готової продукції”

641 „Розрахунки за податками”

Відвантажених продуктів

702 „Подыхалід від реалізації продуктів”

Виконаних робіт, наданих послуг

703 „Подыхалід від реалізації робіт, послуг”

Відвантажених виробничих припасів, МШП

712 „Подыхалід від реалізації інших оборотних активів”

Наданих послуг з операційної оренди активів

713 „Подыхалід від операційної оренди активів”

Відвантаження необоротних активів

742 „Подыхалід від реалізації необоротних активів”

у разі попередньої Облік непрямих податків підприємства оплати

2

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ у складі одержаної передоплати

643 „Податкові зобов’язання”

641 „Розрахунки за податками”

Списано раніше відображену суму податкових зобов’язань з ПДВ при:

3

Відвантаженої готової продукції

701”Подыхалід від реалізації готової продукції”

643 „Податкові зобов’язання”

Відвантажених продуктів

702 „Подыхалід від реалізації продуктів”

Виконаних робіт, наданих послуг

703 „Подыхалід від реалізації робіт, послуг”

Відвантажених Облік непрямих податків підприємства виробничих припасів, МШП

712 „Подыхалід від реалізації інших оборотних активів”

Наданих послуг з операційної оренди активів

713 „Подыхалід від операційної оренди активів”

Відвантаження необоротних активів

742 „Подыхалід від реалізації необоротних активів”

Нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в інших випадках

4

при безоплатній передачі продуктів, робіт, послуг або при безоплатній передачі основних фондів неплатнику ПДВ

84 „Інші операційні Облік непрямих податків підприємства витрати”

641 „Розрахунки за податками”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

84 „Інші операційні витрати”

5

Відображено нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податків

84 „Інші операційні витрати”

641 „Розрахунки за податками”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

84 „Інші операційні витрати”

6

Списано суму нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ до складу витрат звітного Облік непрямих податків підприємства періоду

791 „Витрати операційної діяльності”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ

7

При поверненні продуктів покупцем

704 „Відрахування з доходу”

641 „Розрахунки за податками”

8

При поверненні сум попередньої оплати покупцю

643 „Податкові зобов’язання”

641 „Розрахунки за податками”

у разі придбання ТМЦ, робіт, послуг

у разі наступної оплати

1

Відображено суму податкового кредиту у складі вартості одержаних Облік непрямих податків підприємства ТМЦ, робіт, послуг

641 „Розрахунки за податками”

631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

685 „Розрахунки з іншими кредиторами”

У разі передоплати

2

Відображено суму податкового кредиту в складі суми попередньої оплати за ТМЦ, роботи, послуги (за наявності податкової затратної”

641 „Розрахунки за податками”

644 „Податковий кредит”

3

Списано раніше відображену суму податкового кредиту при одержанні ТМЦ, робіт, послуг

644 „Податковий Облік непрямих податків підприємства кредит”

631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

685 „Розрахунки з іншими кредиторами”

Коригування податкового кредиту щодо ПДВ

4

При виявленні недостач ТМЦ

641 „Розрахунки за податками”

644 „Податковий кредит”

84 „Інші операційні витрати”

644 „Податковий кредит”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

84 „Інші операційні витрати”

5

Списано суму ПДВ, що підлягає виключенню зі складу податкового кредиту на фінансові результати діяльності

791 „Результати Облік непрямих податків підприємства операційної діяльності”

949 „Інші витрати операційної діяльності”

6

Сплачено податкове зобов’язання з ПДВ до бюджету за плодами звітного періоду

641 „Розрахунки за податками”

311 „поточні рахунки в національній валюті”


5. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ


Досліджуване підприємство ТОВ „МАКСМАРА” (MAXMARA) для обліку своєї фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку використовує програму „ 1С :Підприємство 7.7".

Ця програма Облік непрямих податків підприємства дозволяє автоматизувати облік ПДВ. Нижче, в якості прикладу, ми розглянемо, як вести облік податкового кредиту.

При здійсненні операцій з придбання продуктів, робіт, послуг у платників ПДВ виникає право на податковий кредит. Для бухгалтерського обліку податкового кредиту в конфігурації використовуються субрахунки. Аналітичний облік на рахунку 6415 розрахунків з ПДВ ведеться в розрізі субконто Облік непрямих податків підприємства "Податки і відрахування", на субрахунку "Неотримані податкові накладні" рахунка 644 "Податковий кредит" - у розрізі контрагентів і замовлень.

Порядок формування сум податкового кредиту визначено пп. 7.4.1 і 7.4.3 ст. 7 Закону про ПДВ. Дата виникнення права на податковий кредит визначається відповідно до п. 7.5 ст. 7 цього Закону. Облік податкового кредиту ведеться на Облік непрямих податків підприємства підставі відомостей, зафіксованих у податкових накладних і додатках до их, інших документів, на підставі яких складається реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Інформація реєстру отриманих та виданих податкових накладних узагальнюється і формуються показники розділу II "Податковий кредит" декларації з ПДВ. Операції з придбання відображаються в декларації за той період, до якого належить Облік непрямих податків підприємства виникнення права на податковий кредит.

Податкові накладні (інші документи податкового обліку - чеки, ВМД), що надходять на підприємство, реєструються в конфігурації за допомогою документа "Запис книжки придбання". Якщо в конфігурації вже введено документи, що відображають надходження активів ("Приходна затратна", "Додаткові витрати на придбання"), документ "Запис книжки придбання" рекомендується вводити Облік непрямих податків підприємства на їх підставі. Крім их документом-підставою можуть бути відповідні "Договір" і "Рахунок вхідний".

У разі якщо константа Податковий кредит тільки по податковій накладній має значення "Так", цей документ формує проведення за дебетом рахунка розрахунків з ПДВ і кредитом рахунка "Неотримані податкові накладні".

Побудова реєстру отриманих податкових Облік непрямих податків підприємства накладних і декларації з ПДВ відбувається шляхом групування даних з документів "Запис книжки придбання".

Документ "Запис книжки придбання"

Розгляньмо приклад реєстрації в програмі податкових накладних.

Приклад 1. 18.12.2008 р. у бухгалтерію ТОВ "МАКСМАРА” (MAXMARA) надійшли податкові накладні на послуги, оприбутковані ПН-000002 від 18.12.2008 р.,

Для реєстрації податкових накладних призначено документ "Запис книжки придбання Облік непрямих податків підприємства" (меню Документи/Податковий облік, пункт Запис книжки придбання). Зручно використати режим "введення на підставі", оскільки це економить час і зменшує можливість помилок введення. Відкриймо журнальчик "Приходні накладні" і виберемо ПН-000002. Для введення "на підставі" можна натиснути клавіші ALT+F9 або викликати натисненням правої кнопки миші на документі контекстне меню і вибрати Облік непрямих податків підприємства в ньому відповідний пункт. Зі списку, що з'явився, документів, доступних для введення на підставі, виберімо "Запис книжки придбання".

Усі реквізити, крім виділених, скопійовано з відповідних реквізитів документа-підстави. Номер і дата присвоюються автоматично.

У полі Номер документа поставимо номер податкової затратної постачальника.

Якщо оплату було Облік непрямих податків підприємства зроблено, її дата зазначається в полі Дата оплаты.

У разі операції з імпорту (увімкнено прапорець Операція з імпорту) у відповідних полях слід зазначати дату видачі податкового векселя, дату оплати, зазначену на векселі, та дату його фактичної оплати.

Документ "Запис книжки придбання" формує проведення за дебетом рахунка 6415 і кредитом рахунка Облік непрямих податків підприємства 6442 "Неотримані податкові накладні" тільки в тому випадку, якщо в полі Вид документа вибрано Податкова затратна і константа Податковий кредит тільки по налоговій накладній встановлена в значення "Так".

У боті реального підприємства при введенні документа часом важко сказати, чи було здійснено оплату за контрактом. Це можна дізнатися, сформувавши стандартний звіт Облік непрямих податків підприємства "Аналіз субконто". Для першого субконто встановімо такі параметри: Вид субконто1 - "Контрагенти", режим Відібрати, Субконто1 - "Тканини". Для другого субконто відповідно "Замовлення", Відбирати, "Договір" і зазначмо конкретний договір - ДГ-000002. Зазначати третє субконто у цьому випадку не треба.

Друкована форма документа відповідає затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. №166 "Про затвердження форми податкової Облік непрямих податків підприємства декларації та порядку її заповнення і подання" зі змінами. Можна надрукувати як заповнену декларацію, так і її бланк.

Отже, "1С:Бухгалтерія для України" дозволяє реалізувати облік податкових накладних постачальників (та інших документів податкового обліку), групувати записи у книжку придбання (з її автоматичним веденням за встановленою формою) і Облік непрямих податків підприємства формувати декларацію з ПДВ в повній і скороченій формі. Звіти "Реєстр отриманих та виданих податкових накладних" і "Декларація з ПДВ" автоматично заповнюються на підставі введених документів "Запис книжки придбання", тому коректність їх заповнення має велике значення.

 „1С:Підприємство 7.7" - це універсальна програма автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності Облік непрямих податків підприємства підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.

Система „1С:Підприємство 7.7" може бути використана для ведення удобно будь-яких розділів бухгалтерського обліку:

- облік операцій з банком та касою;

- облік основних засобів і нематеріальних активів;

- облік матеріалі і МШП;

- облік продуктів;

- облік валютних операцій;

- облік взаєморозрахунків Облік непрямих податків підприємства з організаціями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами;

- облік розрахунків по заробітній платні;

- облік розрахунків з бюджетом;

- інші розділи обліку.

Система „1С:Підприємство 7.7" має гнучкі можливості щодо організації обліку:

- синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;

- облік за декількома планами рахунків;

- валютний облік і облік покриття валют;

- багатомірний аналітичний облік;

- багаторівневий аналітичний облік Облік непрямих податків підприємства за кожним виміром;

- кількісний облік; облік по декількох підприємствах в одній інформаційній базі.

Система програм „1С:Підприємство 7.7" - це досить могутній інструмент для роботи головного бухгалтера, який дає можливість систематично та оперативно володіти фінансовим станом підприємства та контролювати своїх підлеглих. Одночасно програма є надійним та доступним помічником рядового бухгалтера, вона дає можливість Облік непрямих податків підприємства підняти якість обліку на будь-якій ділянці бухгалтерського обліку.

ВИСНОВОК


Отже, дана бота була присвячена вивченню питання обліку розрахунків підприємства за податками. Актуальність даного питання виходить з того, що удобно кожне підприємство України має розрахунки з бюджетом за податками, а вірне їх відображення в обліку, своєчасний контроль та Облік непрямих податків підприємства аналіз є запорукою фінансової стабільності підприємства. Провівши критичний огляд нормативних джерел оподаткування, можна зробити висновок, що оподаткування підприємств є повністю регульоване законодавчо. Дана бота написана на основі господарської діяльності ТОВ «МАКСМАРА» (MAXMARA),що займається реалізацією одягу тютюнових виробів в м. Харкові. Підприємство є на загальній системі оподаткування, воно сплачує податок Облік непрямих податків підприємства на прибуток в розмірі 25% та є платником податку на додану вартість, платником акцизного збору. Протягом досліджуваного періоду встановлено, що окрім загальнодержавних податків підприємство сплачує місцеві, зокрема комунальний податок. Баланс станом на 01 січня 2008р. повно і достовірно відображає активи і пасиви підприємства за всіма статтями, і його складено відповідно Облік непрямих податків підприємства до вимог Положення (эталону) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87".

На основі проведеного дослідження розрахунків підприємств із бюджетом, одержану інформацію можна певним чином узагальнити і зробити необхідні висновки та внести конкретні пропозиції щодо вирішення заморочек оподаткування підприємств, які в сучасних умовах стали активними учасниками податкових Облік непрямих податків підприємства правовідношень. Одним із основних елементів ринкової економіки є система оподаткування, яка являє собою сукупність податків і зборів – обов’язкових платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, що справляються у визначеному законодавстві порядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основ реформування податкової системи. За маленький Облік непрямих податків підприємства час здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система. Але оскільки ця система базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах надмірної централізації, на сучасному етапі гостро встає питання наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом. Податки є формою фінансових відносин між державою і платниками податків з Облік непрямих податків підприємства метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій. Податки виступають одним із головних інструментів у руках держави в здійсненні економічної та соціальної політики. Сплата податків і податкових платежів пов’язана з перерозподілом новоствореної вартості. Таким чином, вони є частиною єдиного процесу Облік непрямих податків підприємства відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Реалізація цих відносин здійснюється через функції, які виконують податки, а саме фіскальну, регулюючу та соціальну. Велике значення при дослідженні системи оподаткування розрахунків з бюджетом, впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, при розробці податкової політики держави відіграє класифікація податків, зборів (обов’язкових платежів) за різними ознаками Облік непрямих податків підприємства. Її необхідність визначається різновидами податкових форм і застосування різних податкових режимів. Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі України.

На сьогоднішній денек в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати Облік непрямих податків підприємства конкретні умови непосредственної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. В зв’язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись. Податок на Облік непрямих податків підприємства додану вартість – це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді прибавки до ціни товару, який сплачується споживачами. ПДВ – один з найсуперечливих податків в податковій системі Облік непрямих податків підприємства нашої країни. Сучасний етап податкової системи України можна охарактеризувати як закладання підвалин. Зроблено за маленький час досить багато. Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхом впровадження податків, характерних для країн з розвинутою ринковою економікою. Розроблено і відображено (хоча й далековато не досконало Облік непрямих податків підприємства) законодавство з питань оподаткування, його інструктивне та методичне забезпечення, створена сучасна податкова адміністрація із сучасною організаційною структурою. Багато чого було зроблено, але мабуть є й що робити надалі. Головні суперечки щодо ПДВ сразу виходять з економічної суті ПДВ та теперішньої економічної ситуації в Україні. ПДВ немає стимулюючого значення, дія цього Облік непрямих податків підприємства податку проявляється в підвищенні витрат на виробництво продукції та підвищенні цін. ПДВ, що сплачується українськими підприємствами, не підкріплює їх фінансову стійкість на сьогоднішній час не робить пріоритетним розвиток підприємств. Для того, щоб ПДВ став універсальним фінансовим інструментом ринкової економіки України, необхідно вдосконалювати механізм оподаткування, виправляти ті Облік непрямих податків підприємства недоліки які сразу є у вітчизняному законодавстві з оподаткування ПДВ, оскільки воно не відповідає загальносвітовим эталонам і не враховує специфічних мозгов переходу України до ринкових відносин. Питання застосування ПДВ потрібно розглядати з точки зору всієї податкової системи, а саме як відношення прямих та непрямих податків. А це вже виходить з економічної ситуації Облік непрямих податків підприємства та податкової культури окремої країни. Також зосталися суперечливі питання безпосередньо механізму застосування ПДВ. Оскільки ПДВ включається в ціни продуктів та послуг, остільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на их. Хто заінтересований у зниженні Облік непрямих податків підприємства цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичні мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів продуктів (робіт, послуг). Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального Облік непрямих податків підприємства акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може нормально Облік непрямих податків підприємства виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, постійно покращує функціонування ПДВ.

ЛІТЕРАТУРА


1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XIV

2. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3.04.1997 p., №168/97-ВР (В редакції Закону N 1352-IV від 28.11.2003).

3. Закон України "Про систему оподаткування Облік непрямих податків підприємства" від 25.06.1991 р. (з наступними змінами і доповненнями).

4. Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 року №.18-92 із змінами та доповненнями.

5. Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" №329 від 15.09.95р. із змінами та доповненнями.

6. Закон України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" від 06.02.96р Облік непрямих податків підприємства. №30-96 із змінами та доповненнями.

7. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" від 07.05.96р. №178-96 із змінами та доповненнями.

8. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" від 11.07.96р. №313-96 із змінами та доповненнями.

9. Закон України "Про державне Облік непрямих податків підприємства регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95р. №481.

10. Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" від 24.05.96р. №216 із змінами та доповненнями.

11. Указ Президента України "Про ставки акцизного збору на нафтопродукти" від 24.06.98р. № 680.

12. Інструкція по бухгалтерському Облік непрямих податків підприємства обліку податку на додану вартість. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 1.07.1997 р. (з наступними змінами і доповненнями), №218.

13. Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99.

14. Положення (эталон) бухгалтерського обліку 15 "Подыхалід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України Облік непрямих податків підприємства 14.12.1999 р. за N 860/4153.

15. Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 p., №3740 (зі змінами від 16.03.2000р., №501).

16. Положення про спрощену форму обліку суб'єктів малого підприємництва, затверджено наказом МФУ від 30.09.1999 p., №96.

17. Порядок заповнення податкової затратної. Затверджено наказом ДПА від 30.05.1997 p., №165 (з наступними змінами і Облік непрямих податків підприємства доповненнями).

18. Порядок заповнення та подання податкової декларації про податок на додану вартість. Затверджено наказом ДПА від 30.05.1997 p., №166 (з наступними змінами і доповненнями).

19. Грабова Н.Н. Добровский В.Н. Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях, 2000./ Под ред. Н.В. Кужельного. – К.:А.С.К., 2001. – 624 с.

20. Грачова Р. Як визначити реальний Облік непрямих податків підприємства фінансово-майновий стан свого підприємства.//Дебет-Кредит. – 2000. - №34.

21. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник./ За ред. Й.М. Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. — 405 с.

22. Єлисєєв А. Мінімізація податків законними методами.// Український дiловий тижневик "Контракти" / № 36 вiд 08-09-2003.

23. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник Облік непрямих податків підприємства для самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.

24. Кокшарова С.М. Податки в Україні. Навчальний посібник. К.:СІРА, 2005. –343 с.

25. Косарчук В.П. Система оподаткування в Україні. Методичний посібник. К:ДПА, 2003 рік.

26. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посібник. – К.:МАУП, 2003. – 224 с.

27. Нова бухгалтерія. Як верно платити ПДВ. - Бібліотека "Дебета -Кредита", 2001. - 386 с Облік непрямих податків підприємства.

28. Організація і методика податкових перевірок. Навчальний посібник / О.П. Чернявський, В.П. Хомутенко, В.В. Немченко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 288 с.

29. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку. К:”А.С.К.”, 2001. – 348 с.

30. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник Облік непрямих податків підприємства. К:”Академія”, 2002. - 672 с.


1, 2


oblast-primeneniya-i-dostoinstva-obrabotki.html
oblast-primeneniya-i-ustrojstvo-plastinchatih-konvejrov.html
oblast-primeneniya-metodicheskoe-obespechenie-praktiki-12-5-otchetnie-materiali-po-praktike-13-6-poryadok-oplati-predpriyatiyam.html